Національний університет водного господарства та природокористування

Головна сторінка » Державні вищі навчальні заклади України » Національний університет водного господарства та природокористування
Національний університет водного господарства та природокористування

Тип:

Державний вищий навчальний заклад

Ректор:

Гурин Василь Арсентійович

Дата заснування:

1915 р.

День святкування:

15 вересня

Адреса:

вул. Соборна, 11, м. Рівне, 33000

Телефон:

(0362) 22-10-86, (0362) 22-12-59, факс (0362)22-21-97

Короткий опис вищого навчального закладу:

Історія  Національного університету водного господарства та природокористування  бере витоки з 1915 року, коли за ухвалою ІІІ з’їзду діячів сільськогосподарських меліорацій в Києві було прийнято рішення про відкриття сільськогосподарських гідротехнічних училищ в Києві та Одесі. 

У Києві середнє училище було організовано професорами та викладачами Київського політехнічного інституту, котрі в рамках діяльності Технічного товариства розповсюджували технічні та наукові знання серед простого люду.

У 1920 році на базі Київського середнього сільськогосподарського гідротехнічного училища організовують меліоративне відділення Київського сільськогосподарського технікуму (КСГТ).

У 1922 році КСГТ розформовують і меліоративне відділення реорганізовують у Київський меліоративний технікум (КМТ). Через рік КМТ отримує назву Київський інженерно-меліоративний технікум, який самостійно проіснував до 1927 року.

У 1927 році відбулося злиття меліоративного та землевпорядного технікумів у Київський меліоративно-землевпорядний політехнікум (КМЗП).

У 1928 році КМЗП, як факультет, приєднують до Київського сільськогосподарського інституту, який у 1930 році зазнає чергової реорганізації. У результаті цього у 1930 р. меліоративний факультет стає самостійним і повноцінним вищим навчальним закладом – Київським інженерно-меліоративним інститутом (КІМІ).

У 1934 р. до складу КІМІ приєднують Одеський інженерно-меліоративний інститут, після чого заклад набув назви Київський гідромеліоративний інститут (КГМІ). З цією назвою інститут проіснував до 1954 року. Саме тоді відбулося чергове перейменування  інституту у Київський інститут інженерів водного господарства.

7 липня 1941 року КГМІ було закрито у зв’язку з початком Великої Вітчизняної війни та евакуацією інституту в Алма-Ату. Німецька окупаційна влада у вересні 1941 року дозволила студентам та викладачам, які не евакуювалися, відновити навчання. У червні 1942 року через викриття підпільної комсомольської організації, яку очолював Георгій Синіцин, інститут було закрито. Частина студентів пішла до партизанських загонів, а тих, хто залишився у місті, окупаційні війська вивезли до Німеччини.

1 грудня 1943 року, після звільнення Києва від німецько-фашистських загарбників, інститут відновив свою роботу в столиці України.

У 1959 році  його переведено зі столиці до м. Рівне, де він отримав назву Україн­ський інститут інженерів водного господарства і став провідним вищим навчальним закладом водогосподарського профілю.

У 1995 р. інституту надано статус Української дер­жавної академії водного госпо­дарства (постанова Кабінету Міністрів України № 1005 від 14.12.1995 р.).

У 1998 р. на базі Акаде­мії, Автотранспортного та Тек­стильного технікумів створено Рівненський державний техніч­ний університет (постанова Кабінету Міністрів України № 1656 від 19.10.1998 р.).

За    результатами     атестації      Державною   акредитаційною комісією у 2000 році університет отримав ІV рівень акредитації.

У 2002 р. навчальний заклад отримав назву Український дер­жавний університет водного господарства та природокорис­тування (розпорядження Кабінету Міністрів України № 115-р від 13.03.2002 р.).

Відповідно    до  Указу     Президента     України  від 13 травня   2004 року № 540/2004  університет за результатами своєї діяльності здобув загальнодержавне і міжнародне визнання та отримав статус національного.     

Історія  університету –  це, в першу чергу, його кадри, науко­ві школи. Тут працювали   в   різні   часи   академіки  АН   України   Г. Сухомел,   Є. Оппоков, І. Гапонов, С. Краснітський, А. Артем'євський, Р. Вержиківський, член-кореспондент АНУ Б. Пишкін, док­тори наук, професори А. Янголь, А. Огієвський, М. Терпугов, М. Товстоліс, В. Нікіфоров, В. Ільїн, Д. Ярмізін,   Н. Орлова, Л. Скрипчинська та інші, які вписали славні сторінки в літопис університету. Великий вклад у розвиток навчального закладу  „рівненського” періоду внесли ректори Костянтин Семенов, Степан Вознюк, Святослав Кравець.

 Національний університет водного господарства та природокористування сьогодні – це сучасний освітній та науковий центр, який динамічно розвивається. Рівень концентрації наукового та науково-педагогічного потенціалу робить університет провідним вищим навчальним закладом  України водогосподарського, будівельного, екологічного профілю. 

 Університет   готує фахівців  за освітньо-кваліфікаційними рівнями: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр.

 

Перелік підрозділів університету:

  -  Факультет водного господарства;

  -  Факультет гідротехнічного будівництва та гідроенергетики;

  -  Факультет будівництва та архітектури;

  -  Механіко-енергетичний факультет;

  -  Факультет екології та природокористування;

  -  Факультет землеустрою та геоінформатики;

  -  Факультет економіки і підприємництва;

  -  Факультет менеджменту;

  - Факультет прикладної математики і комп’ютерно-інтегрованих систем;

  -  Кафедра фізичного виховання;

  -  Кафедра військової підготовки;

  -  Інститут післядипломної освіти;

  -  Центр довузівської підготовки;

  -  Центр дистанційної освіти.


Відокремлені структурні підрозділи:


  -  Технічний коледж (м. Рівне);

  -  Автотранспортний технікум (м. Рівне);

  -  Технікум технологій та дизайну (м. Рівне);

  -  Костопільський будівельно-технологічний технікум (м.  Костопіль, Рівненська область);

  -  Закарпатський навчально-консультаційний центр (м. Виноградів, Закарпатська область);

  -  Кримський навчально-консультаційний центр (м. Ялта – м. Джанкой, Автономна Республіка Крим);

  -  Прилуцький навчально-консультаційний центр (м. Прилуки,  Чернігівська область);

  -  Слов’янський навчально-консультаційний центр (м. Слов’янськ, Донецька область).

Переглянуто разів сторінку: 3760
Головна | Оголошення | Новини | ВНЗ України | Документи | Фотогалерея | Карта сайта | Про нас | Зв'язок
Розробник: RootUa
© 2010