Харківський національний медичний університет

Головна сторінка » Державні вищі навчальні заклади України » Харківський національний медичний університет
Харківський національний медичний університет

Тип:

Державний вищий навчальний заклад

Ректор:

Лісовий Володимир Миколайович

Дата заснування:

1805 р.

День святкування:

Адреса:

просп. Леніна, 4, м. Харків, 61022

Телефон:

(057) 707-73-80, факс (057) 700-41-32

Короткий опис вищого навчального закладу:

Харківський національний медичний університет пройшов славетний історичний шлях від факультету до вищого навчального закладу, який готує не тільки висококваліфікованих лікарів, а й педагогічні та наукові кадри для медицини.

Історія вищої медичної школи Харківщини обіймає понад 200 років і тісно пов’язана з  Харківським національним університетом ім. В.Н.Каразіна, медичний факультет якого згодом перетворився на Харківський національний медичний університет.

На медичному факультеті викладали та працювали в практичній медицині широко відомі вчені, які увінчали славою національну науку, професори В.Ф.Грубе, Д.Ф.Лямбль, Л.С.Ценковський, І.П.Щелков, В.П.Крилов, І.П.Лазаревич, В.Г.Лашкевич. Тут отримали освіту та стали авторитетами в різних галузях медицини професори - хірурги А.Г.Подрєз і М.П.Трінклер, терапевт П.І.Шатілов, офтальмолог Л.Л.Гіршман, педіатр М.Д.Пономарьов і багато інших. Саме професорами медичного факультету були виконані в той час перші в Російській імперії операції оваріотомії, тотальної резекції шлунка, операції на серці, зроблені значні наукові відкриття.

Імператорський Харківський університет і, зокрема, його медичний факультет зіграли видатну роль у розвиткові Харківського регіону. Вуз посилав своїх кращих представників для надання кваліфікованої медичної допомоги бійцям під час війн, мирному населенню, якому загрожували різні епідемії.

За ініціативою професорів медичного факультету у 1861 р. було створене Харківське медичне товариство, яке існує і сьогодні. У 1910 р. це товариство відкрило в Харкові Жіночий медичний інститут. У 1887 р. для медичного факультету була збудована спеціальна споруда для анатомічного театру, у 1896 р. – чотири самостійні клініки: терапевтична, хірургічна, акушерська та офтальмологічна.

На початку ХХ ст., у 1920 р., університети були ліквідовані, а їх факультети реформовані у вищі навчальні заклади з передачею їм усього майнового комплексу, штатів і фінансування. Медичний факультет університету було реорганізовано в самостійний заклад – Харківську державну медичну академію, до якої, за розпорядженням Наркомату освіти УРСР ( №2170 від 1920), приєднано Жіночий медичний інститут Харківського медичного товариства. У листопаді 1921 р. рішенням малої колегії Головпрофосу (Українське головне управління професійної освіти) Академію перейменували на Харківський державний медичний інститут. У ньому було два факультета: медико-профілактичний і одонтологічний.

У 1933 р. університети в країні були поновлені, але Харківський медичний інститут уже не повернувся до складу своєї alma mater і продовжив існування як самостійний вищий медичний заклад. Але він був не єдиним на теренах Харківського регіону. У 20-30-ті роки минулого сторіччя під час активної реорганізації вищої школи в новому радянському суспільстві в Харкові послідовно й одночасно існували транспортний медичний, виробничий медичний, медико-педологічний, психоневрологічних кадрів, стоматологічний, санітарно-гігієнічний, перший і другий медичні інститути, працював також сектор заочної медичної освіти. Поступово окремі з них ліквідовувалися та входили до складу єдиного вищого медичного закладу. З 1935 р. у Харкові діяли два медичні інститути: перший і другий.

Серед викладачів інституту були видатні вчені - академіки й професори: анатом В.П.Воробйов, який забальзамував зі своїми учнями тіло В.І.Леніна; продовжував працювати В.Я.Данилевський – один із засновників фізіології праці та ендокринології; майбутній академік і лауреат Ленінської премії хірург В.М.Шамов, який заснував у Харкові перший в Україні інститут гематології та переливання крові; біохімік О.В.Палладін – засновник інституту біохімії, який зараз носить його ім’я; заслужені професори УРСР: М.С.Бокаріус – засновник криміналістичного напрямку  судової медицини; невропатолог О.М.Гринштейн та патологоанатом М.Ф.Мельніков-Развєдєнков, мікробіолог М.М.Цехновіцер та фармаколог О.І.Черкес, гігієніст О.М.Марзеєв, стоматолог Ю.М.Гофунг і багато інших.

З перших днів Великої Вітчизняної війни частина викладачів і випускні курси студентів пішли на фронт, інститути були відправлені в евакуацію: перший - до м. Чкалова (нині м. Оренбург), другий – до м.Фрунзе (нині м. Бішкек), де продовжували роботу з випуску лікарів, таких необхідних і на фронті, і в тилу. У грудні 1943 р. інститути були  об’єднані в один і влітку 1944 р. повернулися до м. Харкова як один – Харківський державний медичний інститут.

Мирне інститутське життя почалося з відновлення зруйнованої навчальної бази, удосконалення навчального процесу. У 1949 р. ХМІ перейшов на 6-річний строк навчання,  з 1951 р. почав навчати іноземних студентів. В ювілейному 1955 р. інститут мав у складі три факультета: лікувальний, педіатричний і санітарно-гігієнічний, 53 кафедри, які очолювали 43 професора і доктора наук і 10 доцентів. В інституті навчалося більше 3,5 тисяч студентів.

У ці роки інститут перебував у підпорядкуванні Міністерства охорони здоров’я СРСР і мав високий професійний статус. Очолював інститут проф. Б.Я.Задорожний, почесний професор Познанської академії медицини, завідували кафедрами дійсний член АМН СРСР М.М.Соловйов, чл.-кор. АМН СРСР В.С.Деркач, В.О.Бєлоусов, Є.О.Попов, АН УРСР – Д.О.Альперн, А.М.Утевський, Є.К.Приходькова, лауреат Державної премії Б.В.Альошин, заслужені діячі наук УРСР професори І.Р.Брауде, Г.Л.Дерман, М.С.Харченко та інші.

У 1978 р. в ХМІ був створений четвертий факультет – стоматологічний.

У квітні 1994 р. Постановою Кабінету Міністрів України «Про вдосконалення мережі вищих навчальних закладів» на базі ХМІ створено Харківський державний медичний університет. За результатами акредитації харківська вища медична школа одержала вищу категорію, котру вона виправдовує й сьогодні. У 1998 р. університет було прийнято до Міжнародної асоціації університетів,  зареєстрованої при ЮНЕСКО. У листопаді 2007 р. Харківському державному медичному університету надано стасус національного.

Розвиваючи славетні традиції закладу, великий внесок у підготовку лікарів та медичної науки зробила лауреат Державної премії, Герой України, Герой Соціалістичної Праці, академік НАН України, АМН України та Росії Л.Т. Малая. Тричі лауреатом Державних премій УРСР, СРСР та України став академік НАН України В.І. Грищенко. Цю нагороду також отримали професори О.Я. Гречаніна, В.І. Лупальцов, Є.Г. Дубенко, В.В. Бойко, В.О. Сипливий та О.В. Береснєв, Ж.Д.  Семидоцька та І.А.Криворучко, В.М.Лісовий та Істомін А.Г. Великий внесок у розвиток університету зробили його ректори – професори Б.Я.Задорожний (1959-1975), В.Д. Черненко (1975-1986), А.Я. Циганенко (1984-2005) (тепер він Почесний ректор університету). З 2005 року ХНМУ очолює член-кореспондент Національної академії медичних наук України, заслужений лікар України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, доктор медичних наук, професор В.М. Лісовий.

Нині ХНМУ – це сучасний багатопрофільний навчальний заклад з потужною науковою та матеріально-технічною базою,  у складі якого 65 кафедр, кадровий потенціал університету складає 803 науково-педагогічних працівника, з яких вчені звання професора мають 125 співробітників, доцента -242; науковий ступінь доктора медичних наук – 118, кандидата наук - 437. Серед них:  п’ять членів-кореспондентів НАМН України, 17 заслужених діячів науки і техніки України, 13 заслужених лікарів України, 2 заслужених працівника вищої школи України, 9 лауреатів Державної премії України в галузі науки і техніки, 32 академіка державних та громадських Академій України.

В університеті навчається понад 7000 студентів,  серед яких понад 2000 іноземні громадяни з 72 держав Європи, Азії, Африки, Латинської Америки, країн Близького Сходу.  За 55 років університет підготував понад 3600 спеціалістів для 86 країн Азії, Африки, Латинської Америки, країн Близького Сходу, серед яких 3 доктора та 70 кандидатів наук, понад 250 клінічних ординаторів. 

В університеті склалися та розвиваються 15 науково-педагогічних шкіл: анатомічна, патологоанатомічна, гістологічна, фізіолого-біохімічна, патофізіологічна, хірургічна, гігієнічна, педіатрична, терапевтична, мікробіологічна, урологічна, акушерсько-гінекологічна, неврологічна, психіатрична, фармакологічна.

Учені ХНМУ працюють над вирішенням важливих проблем сучасної медичної науки та практики охорони здоров’я. Наукові дослідження відрізняються світовою вагою, про що свідчать патенти США, Китаю, Німеччини. Науковці активно співпрацюють з багатьма закордонними та міжнародними науково-дослідницькими закладами й організаціями, зокрема, Європейською федерацією фізіологічних товариств, Європейською асоціацією урологів, Європейською асоціацією репродуктології та ембріології, Європейською асоціацією урорадіології, Міжнародною організацією з дослідження головного мозку, Регіональним європейським бюро ВООЗ, Американським медичним науково-дослідницьким фондом та ін. 44 клінічні кафедри університету працюють на базі 46 лікувально-профілактичних закладів міста й області, Українського інституту клінічної генетики, ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П.Григор’єва НАМН», ДУ  «Інститут загальної та невідкладної хірургії НАМН», ДУ «Інститут терапії ім.Л.Т. Малої АМН України», Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, обласного клінічного центру урології та нефрології ім. В.І. Шаповала, що дозволило створити 6 навчально-науково-виробничих об’єднань, які сприяють всебічній підготовці та розвиткові студентів. На базах клінічних кафедр медичного університету працюють 38 спеціалізованих клінічних центрів, у тому числі 3 українських, 23 регіональних, 12 міських, які є авангардом у розробленні та впровадженні новітніх технологій діагностики та лікування.

Протягом існування ХНМУ в його стінах отримали підготовку понад 62 тис. лікарів.  Серед вихованців Харківської вищої медичної школи 34 академіка та члена-кореспондента різних академій наук, 6 Героїв Праці, Героїв Соціалістичної Праці та Героїв України , 34 лауреата Державних премій, 23 керівника міністерств та відомств, 67 директорів науково-дослідних інститутів та центрів, 31 ректор вищих навчальних закладів, 17 депутатів Верховної ради, 6 почесних громадян міст України.  Серед випускників-іноземних громадян є член UNRWA при ООН – Марака Недал Фахрі (Йорданія), Соломон Нгема Овоне Абеме – чинний Голова Парламенту Екваторіальної Гвінеї та багато інших, які з великою вдячністю згадують роки навчання в університеті.

В університеті широко представлено студентське самоврядування, успішно працюють колективи художньої самодіяльності, велике значення надається фізкультурно-оздоровчому розвиткові студентів, чому сприяє фізкультурно-оздоровчий комплекс, три сучасні спортивні зали, “Молодіжний центр”, спортивно-оздоровчий табір “Медик”, шість гуртожитків. Досягненнями університету є перемога наших спортсменів у спартакіаді медичних ВНЗ України, наявність чемпіонів і призерів спортивних змагань України, Європи та світу. 


Перелік підрозділів університету
:

  • медичний коледж ХНМУ,
  • Український інститут клінічної генетики,
  • Науково-практичний медичний центр ХНМУ,
  • НДІ гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ,
  • Центр доклінічних і клінічних досліджень ХНМУ,
  • Університетський стоматологічний центр ХНМУ.

Факультети:

  • 1-й, 2-й, 3-й, 4-й — медичні,
  • стоматологічний,
  • 2 факультета з підготовки іноземних громадян, на яких відбувається підготовка лікарів за навчально-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст» за фахом «Лікувальна справа», «Педіатрія», «Медико-профілактична справа», «Стоматологія»,
  •  післядипломної освіти, що забезпечує безперервний професійний розвиток лікаря впродовж yсієї професійної діяльності.
Переглянуто разів сторінку: 8262
Головна | Оголошення | Новини | ВНЗ України | Документи | Фотогалерея | Карта сайта | Про нас | Зв'язок
Розробник: RootUa
© 2010