Громадська організація

"Спілка ректорів вищих навчальних закладів України"

Львівська національна музична академія імені М.В.Лисенка

Тип:Державні навчальні заклади
ОбластьЛьвівська область
РекторПилатюк Ігор Михайлович
Дата заснування1853 р.
Телефон(032) 235 84 83, (032) 235 82 68
Адресавул. О.Нижанківського, 5; Львів, 79005, Україна
E-mailldma@mail.lviv.ua
Сайтhttp://www.conservatory.lviv.ua

Львівська національна музична академія імені М.В.Лисенка (рік засн. – 1853) – один з найстаріших у Європі музичних навчальних закла­дів. Важко пере­оці­нити унікальність та значення цього навчального закладу, який за своїм впливом на культурний розви­ток України можна порівняти хіба лише з Львівським національним університетом імені Івана Фра­нка (р. засн. – 1661), Національним університетом імені Тараса Шевчен­ка (р. засн. – 1834).

Існування академії тісно переплелося з діяльністю інших навчальних музичних закла­дів Львова, історія котрих сягає ще двадцятих років ХІХ ст., коли старан­нями Франца Ксавера Моцарта (сина славетного ком­позитора), був відкритий співочий ін­ститут ім. Святої Цецилії (1826 р.). Саме на його основі згодом виникло Галицьке музичне то­вариство, ста­тут якого затвер­дже­но 14 серпня 1838 року. При товаристві у 1839 році організовано музич­ний інститут, який функціонував до 1848 року.

14 лютого 1852 року нарада під керівництвом бургомістра міста Львова ухвалила: "створити консерваторію в складі товариства" (копія Ухвали ма­ґіст­­рату за підписом Львівського бурґомістра Карла Гепфлін­ґен-Берґен­дор­фа від 26.06.1852р. додається).

4 грудня 1853 року  сфор­мова­но дирек­цію Галиць­кого музич­но­го това­рис­т­ва, до складу якої увій­шов та­кож директор консер­вато­рії, затверджено Статут і розпо­чато навчання в консерва­торії (копія Статуту з 1853 року, зат­вер­дженого Міністерством освіти у Відні за № 11037 додається). 

Першим директором став учень Фридерика Шопена, відо­мий піаніст і композитор Кароль Мікулі (1821-1897), а серед педагогів в різні роки були Мечислав та Адам Солтиси, Вілем Курц, Ян Галь та ін. У цьому навча­льному закладі дістали освіту видатні музиканти різних національ­нос­тей, серед них – Соломія Крушельницька, Денис Січинський, Олександр Мишуга, Василь Барвінський, Мауріці Розенталь, Людвіґ Марек та багато інших.

У 1903 р. стараннями Анатоля Вахнянина та українських діячів культури у Львові виник Вищий му­зичний інститут, що згодом став носити ім'я Мико­ли Лисенка. Зав­дяки зусил­лям його перших керівників, зокрема відомих ком­позиторів Станіслава Людкеви­ча та Васи­ля Барвінського, професійний рівень випускників став незабаром настіль­ки високим, що вони могли з успіхом виступати на сценах Європи та Америки. Особливо славилась фортепіанна школа, представлена такими іменами, як Роман Са­вицький, Да­рія Гордин­ська-Каранович та Галина Левицька. Майже у всіх містах Га­ли­чини Вищий музичний інститут організував свої філії, і це мало винятково важ­ливе зна­чен­ня для культурного розвитку краю.

У міжвоєнному двадцятиріччі у Львові виникла ще одна консерваторія – ім. К.Ши­ма­новського. Крім консерваторій, у Львівському університеті, від­по­відно до давніх європейських традицій, від 1911 р. функціонував музико­знавчий факультет. Ним заві­ду­вав видатний польський музикознавець Адольф Хибінський. У нього на­вчались відо­мі польські та українські вчені, знані також за кордо­ном, серед них - Мирослав Антоно­вич, Зофія Лісса, Зофія Лобачевська, Марія Щепанська та інші.

Усі ці заклади в 1939 р. було об’єднано у єдину Львівську державну консерваторію ім. М.В.Ли­сенка. Крім того, Вищий музичний інститут про­дов­жив свою діяльність за кордоном, у Нью-Йор­ку, де з 1947 року почав діяти Український музичний інститут Америки під керівництвом Романа Савиць­кого і працювали професори та випускники львівських консерваторій двадцятих – тридця­тих років.

В 1997 р., враховуючи високий виконавський та науково-творчий потен­ціал нав­чаль­­ного закладу, а також перспективи його розвитку в ближчі роки, Державна акре­дита­ційна комісія надала йому статус найвищого, IV рівня.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2000 року № 1340 нав­чальний заклад перейменовано у Львівську державну музичну академію ім. М.В.Лисенка (далі Академія).

Указом Президента України від 13 вересня 2007 р. № 863 Академії надано статус національного вищого навчального закладу і перейменовано – Львівська національна музична академія імені М.В.Лисенка.

Нині в Академії працює плеяда визначних музикантів. Досить лише назвати відомих далеко за межами України композиторів – Героя України, народного артиста України, лауреата Національної премії України ім. Т.Шевченка, академіка Академії мистецтв України Мирослава Скорика, лауреата Національної премії України ім. Т.Шевченка, заслуженого діяча мистецтв Віктора Камінського, доктора мистецтвознавства Олександра Козаренка; диригента – народного артиста України, лауреата Національної премії України ім. Т.Шев­чен­­ка, професора Юрія Луціва; співаків – народних артистів України, професорів Марію Байко, Ігоря Кушплера; скрипалів – члена-кореспондента Академії мистецтв України, народного артиста України, професора Ігоря Пилатюка та народну артистку України, професора Лідію Шутко; піаністів – народну артистку України, професора Марію Крушельницьку, заслуженого діяча мистецтв України, професор Марію Крих, заслужених артистів України, доцентів Етеллу Чуприк та Йожефа Ерміня і багатьох інших.

В цьому найстарішому в Україні, і в пострадянському просторі навчальному закладі, навчалися знамениті музиканти, які представляли українську культуру в світі й увій­ш­ли в історію національної культури як її гордість.

Ректором консерваторії  (1953-1965), професором Академії (до 2006 року) працював Герой України, народний артист України, лауреат Національної премії України ім. Т.Шевчен­ка, академік Микола Колесса.

Серед випускників – диригент Сте­пан Турчак, композитори Євген Станкович та Геннадій Ляшенко, співаки Оль­га Басистюк, Андрій Шкурган, музикознавці Стефанія Павлишин та Все­во­лод Задерацький та інші. Багато випускників Академії успішно працю­ють в країнах Європи, Америки, Азії та Австралії, виступають на престиж­них сценах та концертних естрадах світу.

Особливою сторінкою історії Академії є виховання ряду визначних виконавців української естрадної пісні. Хоча в навчальному закладі ніколи не було спеціального естрадного відділу, в Академії навчались такі зірки української естради як Народні артисти України Оксана Білозір, Руслана Лижичко, Заслужений артист України Олександр Пономарьов, члени ансамблю „Пікардійська терція”, Тарас Чубай та інші. Їх діяльність теж свідчить про цілеспря­моване виховання в Академії не лише професійних музикантів, але й свідомих громадян-патріотів.

В 2004 році вперше в історії конкурсів Євробачення перемогу отримала представник України, випускниця Академії, лауреат міжнародних конкурсів, Народна артистка України – Руслана Лижичко.

У 2005 році, дві Національні премії імені Тараса Шевченка, вперше за понад сорок років існування цієї найвищої нагороди України, були присуджені в галузі музичного мистецтва композиторам професорам Академії – Віктору Камінському та Юрію Ланюку.

У 2008 році Указом Президента України за № 758 "за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку національного музичного мистецтва, багаторічну плідну композиторську, педагогічну і громадську діяльність" присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави – композиторові, завідувачу кафедри Львівської національної музичної академії імені М.В.Лисенка, народному артисту України – Мирославу Скорику.

Славна історія навчального закладу, його безперечні педагогічні, наукові та творчі здобутки, високий рівень професіоналізму, значне місце в розвит­ку культури України та міжнародне визнання дають підставу з надією і впев­не­ністю крокувати у майбутнє. 

Нині Львівська національна музична академія ім. М.В.Лисенка є провідним державним вищим музичним навчальним закладом України IV рівня акре­ди­тації, унікальним надбанням національної культури, який за результата­ми своєї діяльності здобув загальнодержавне та міжнародне визнання. Акаде­мія підпорядковується Міністерству культури України.


Фотографії

Рекомендувати: